осоромлювати

осоромлювати
-юю, -юєш, недок., осоро́мити, -млю, -миш; мн. осоро́млять; рідко осоро́мляти, -яю, -яєш, док., перех.
Вводити в сором кого-небудь, накликати сором на когось. || перев. док. Не виправдати чиїх-небудь надій, сподівань. || Покривати соромом, ганьбою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "осоромлювати" в других словарях:

  • осоромлювати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • обсоромлювати — юю, юєш і обсоромля/ти, я/ю, я/єш, недок., обсоро/мити, млю, миш; мн. обсоро/млять; док., перех., рідко. Те саме, що осоромлювати …   Український тлумачний словник

  • осоромити — див. осоромлювати …   Український тлумачний словник

  • осоромляти — див. осоромлювати …   Український тлумачний словник

  • скандалити — лю, лиш, недок. 1) неперех. Влаштовувати скандал (у 2 знач.); бешкетувати. 2) перех., заст. Ганьбити кого , що небудь; осоромлювати …   Український тлумачний словник

  • скандалізувати — у/ю, у/єш, недок., перех., книжн. 1) Викликати обурення, збентеження, зніяковіння непристойною поведінкою, ганебним учинком і т. ін. 2) Ставити кого небудь у незручне, неприємне становище; осоромлювати …   Український тлумачний словник

  • стид — а/ і у, ч. 1) Почуття сильного зніяковіння, збентеження, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, негідних дій, вчинків і т. ін.; сором. || Почуття ніяковості, сором язливості. 2) Становище, поведінка і т. ін., що ганьбить кого , що… …   Український тлумачний словник

  • страм — у, ч., розм. Те саме, що сором 1 4). Набиратися страму. •• На страм щоб осоромитися. Ні (і) стида/, ні (й) стра/му нема/є (нема/) в кого хто небудь дуже безсоромний. Стра/му нано/сити осоромлювати кого небудь …   Український тлумачний словник

  • страмити — млю/, ми/ш; мн. страмля/ть; недок., перех. і без додатка, розм. 1) Вводити в сором кого небудь, накликати сором на когось; осоромлювати. 2) Те саме, що соромити 1) …   Український тлумачний словник

  • страмитися — млю/ся, ми/шся; мн. страмля/ться; недок., розм. 1) Те саме, що соромитися 1). 2) Ганьбити, осоромлювати себе …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»